Чи є економія від енергоефективності?

На нашому ресурсі ми декілька разів розглядали тему енергоефективності, заощадливості та зменшення споживання електроенергії. Зокрема в статті «Як зменшити витрати електроенергії» були розглянуті різні методи економії електроенергії, в тому числі за рахунок використання енергоефективного, побутового обладнання. Але як визначити на скільки воно енергоефективне і доцільне? Побутове обладнання, згідно діючих технічних регламентів повинно мати відповідне маркування, яке буде вказувати на клас енергоефективності. І відповідно чим вищий цей клас, тим обладнання економніше в плані споживання електроенергії. Але воно відповідно буде дорожчим. У тут виникає питання – який термін окупності обладнання, чи варто переплачувати за більш енергоефективне обладнання? Для цього давайте більш ретельно розглянемо скільки споживає кожний клас енергоефективності за рік.

Але спочатку давайте розберемось з класами. Справа в тому, що на даний момент є старий формат енергоефективності і новий. Старий формат має наступні класи: A+++, A++, A+, А, В, С, D, а новий формат А, В, С, D, E, F, G. Новий формат був прийняти в березні 2021 року і є обов’язковим до застосування на території ЄС. Але в Україні, на даний час, він тільки впроваджується, а тому Ви можете зустріти, як новий формат, так і старий. Якщо порівняти старі класи з новими, отримаємо наступну відповідність.

До класу А нового формату значно вищі вимоги по енергоефективності в порівнянні з іншими класами, тому прямих аналогів з переліку класів старого формату немає. Відповідність приблизна, так як немає чіткої залежності класів один від одного, тому десь будуть співставні класи новому класу А, а десь ні.

Для чіткого розуміння на скільки той чи інший прилад ефективний, нам потрібно робити розрахунки виходячи з багатьох факторів: як часто ми користуємось цим приладом, режими роботи приладу, його ціна та клас енергоефективності, а точніше річне споживання. В ідеалі було б знати споживання за цикл або за годину роботи. Отож, давайте на прикладі декількох пристроїв, які більше всього споживають електроенергії, розглянемо економію відносно класів енергоефективності.

Пральні машини.

Якщо порівняти середнє споживання або діапазон споживання пральних машин з різними класами енергоефективності то побачимо наступні характеристики.

В старих класах енергоефективності середнє споживання вказано одним значенням, в нових вирішили вказувати діапазони. Не зовсім зручно, тому пропонується у випадку діапазонів брати їх середнє значення. Отож для порівняння давайте візьмемо пральні машини з класами енергоефективності А+++, А+ та В (новий). Клас А+++ та В дуже схожі за показниками, А+++ за рік споживає 198кВт*год, а В в середньому 209кВт*год.. А от А+ споживає фактично в два рази більше – 388 кВт*год. Тому обираючи пральну машину класу А+++ або В замість А+, Ви за рік, на сьогоднішній день, будете економити 388-198=190 кВт*год або 190*4,32=820 грн. Якщо різниця вартості пральних машин буде в районі 2000 грн, то ця різниця окупиться через 2000/820=2,4 роки.

Холодильники.

В порівнянні холодильників з старими та новими класами енергоефективності трошки простіше, так як у холодильника немає циклів роботи. Тобто вони є, він не працює постійно, але робота холодильника значно монотонніша на відміну від пральних машин.

Як бачимо різниця споживання між сусідніми класами коливається від 50 до 200 кВт/год. Це відповідно 200-850 грн на рік. Якщо брати найбільш розповсюджені класи – А++, А+ (відповідно С та D по новому маркуванню), то різниця в оплаті буде на рівні 200-350 грн на рік. І тут ми знову впираємось в індивідуальний підхід, тому що вказана відповідність класу до споживання не завжди буде відповідати тій інформації, що вказує виробник. До цього ще потрібно додати, що ціни на холодильники класу А++ та А+ одного і того ж виробника можуть відрізнятись від 2000 до 6000 грн. Тому, якщо враховувати, що різниця в споживанні 80кВт*год (350грн), а в ціні 6000 грн, то це не про економію. Різниця 2000 грн куди б не йшла. Враховуючи, що середньостатистичний холодильник «живе» 10-15 років, то сенс замислитись є.

Посудомийні машини.

Знову ж таки, порівнюючи сусідні класи А++ та А+, отримуємо економію +-300 грн на рік, на користь А++ звичайно. Різниця у вартості між посудомийними машинами одного і того ж виробника, з одними й тими ж параметрами коливають від 1500 грн до 5000 грн. Для визначення більш-менш точного терміну окупності потрібно зробити ті ж самі дії, що з холодильником чи пральною машиною. Але, якщо різниця у вартості 1500 грн при вартості самої машини 12-14 тис, то можна брати посудомийку і вона у вас окупиться за 5 років, якщо не будуть рости тарифи на електроенергію, а ми знаємо що це малоймовірно або нереально. А взагалі, посудомийну машину варто придбати навіть, якщо бюджет дозволяє зупинитись на низькому класі енергоефективності А, так як у випадку відсутності економії електроенергію, Ви в любому випаду у виграші за рахунок економії води і звісно часу.

Бойлер.

Енергоефективність бойлера також можна висловити в річних витратах електроенергії. Але за однакових умов – температурі води, що подається в бойлер, об’єм води, що потрібно нагріти, ключовим фактором, що визначає енергоефективність є втрати тепла. Вода після нагрівання в бойлері, втрачає тепло під час очікування Вас з роботи. На прикладі класу А+, втрати за 12 годин в районі 0,75кВт*год, а за рік це вже близько 270кВт*год. Клас А++ втрачає в середньому на 45кВт*год менше. В грошах це 200 грн. З різниці вартості бойлерів можна розрахувати термін окупності. Ще однією «фішкою» для економії електроенергії, є так звані «розумні бойлери». Вони на основі систематичності споживання теплої води, нагрівають воду безпосередньо перед її використанням – перед вашим приходом з роботи або перед прокиданням зі сну. Відповідно вода тільки нагрівшись одразу використовується, тим самим зменшуються втрати тепла з бойлера.

Індукційні/електричні варильні поверхні (плити).

Індукційні плити відносяться до побутової техніки і згідно законодавства Європи та України, мають мати енергетичні наліпки. Але інформація на просторах інтернету про класи енергоефективності, а тим паче річного споживання плити відсутня. Але що точно можна сказати, що потрібно брати індукційну плиту. Без всяких класів енергоефективності вона буде значно енергоефективна за звичайну плиту, оскільки має інший принцип роботи. Умовно кажучи, індукційна плита гріє тільки посуд, а електрична – спочатку себе, а потім посуд, відаючи своє тепло. Тому індукційна швидше прогріває посуд, тим самим не витрачаючи електроенергію на власний прогрів. Коефіцієнт корисної дії індукційних плит 80-90%, електричних 60-80%. Якщо навіть уявити, що буде працювати одна конфорка потужністю 2кВт протягом 2х годин на день, отримаємо 2*2*365*=1460 кВт*год на рік. При економії 20% отримаємо зекономлені 300кВт*год або 1300 грн на рік. Різниця у вартості від 1500 до 7000 грн в залежності від виробника. Тому за рік-два індукційна плита має окупитись.

Кондиціонер.

І на завершення саме цікаве. А цікаве, тому що для визначення енергоефективності кондиціонера є свої коефіцієнти. Коефіцієнт SEER використовується в режимі охолодження, SCOP – в режимі нагрівання. Чим більші ці коефіцієнти, тик краще. Як визначаються ці коефіцієнти та що вони означають. У кондиціонера є дві потужності. Перша потужність це його продуктивність. Наприклад кондиціонер генерує тепле повітря еквівалентне 2,1 кВт. Друга потужність це його безпосереднє споживання електроенергії при цій генерації тепла. Наприклад, вона дорівнює 0,6кВт. Тоді коефіцієнт SCOP =2,1/0,6=3,5. Дивимось таблицю – отримуємо клас А. Для більшої інформативності спів ставимо ці показники з річним споживанням електроенергії. Це знову ж таки приблизно, так як споживання електроенергії залежить не тільки від часу роботи кондиціонера за рік, а й від навколишньої температури, переважного режиму роботи – нагрів чи охолодження. Але тим не менш це більш наглядно.

Отож різниця між А++ та А+ близько 150кВт*год. А це, на хвилинку, близько 650 грн на рік. Тому рахуйте – різницю вартості кондиціонерів цих класів ділимо на 650 грн і отримуємо термін окупності. До речі, якщо Ви звернули увагу, у нас в таблиці відсутні старі та нові класи енергоефективності. Справа втому, що для кондиціонерів використовується окрема система класифікації.

Підсумовуючи, що можна стверджувати. По-перше, при виборі двох або декількох приладів з різними класами енергоефективності, потрібно, як мінімум, порівнювати їх річне споживання згідно енергетичних наліпок на обладнанні. Спиратись суто на клас енергоефективності не варто, так як він характеризує не чітке споживання, а рівень. Краще б було мати споживання електроенергії за цикл. Так Ви б змогли більш чітко вирахувати суто своє споживання е/е виходячи зі своєї інтенсивності використання приладом. Виходячи з різниці вартості обладнання, споживання е/е цього обладнання та вартості е/е, вираховується термін окупності. І Виходячи з нього Ви приймаєте рішення чи «варта гра свічок». Але є другий нюанс. Якщо Ви дійсно переймаєтесь економним споживання електроенергії, то скоріше за все, Ви користуєтесь «нічним» тарифом. А це в 2 рази дешевша вартість е/е і відповідно в 2 рази більший термін окупності, якщо пристрій буде працювати виключно з 23.00 до 7.00. А пральна та посудомийна машини це роблять аж бігом. Якщо ємність бойлера дозволяє, його роботу також можна змістити в «нічний» режим за допомогою розеткового реле часу. При «нічному» тарифі, термін окупності більш енергоефективного холодильника буде на 10-15% довшим. І по-третє – термін гарантії обладнання. Справа в тому, що отримуючи термін окупності наприклад 3-5 років, обладнання може вийти з ладу на 5й- рік, а гарантія зазвичай 1-3 роки. І замість економії отримуємо вартість ремонту або нового обладнання. Тому в ідеалі, коли термін окупності такий же самий або менше терміну гарантії. Якщо ж Ви наважитесь на термін окупності більший за термін гарантії, варто подумати про захист Вашого обладнання від зовнішніх факторів. Основний з них - перенапруга. Тому рекомендуємо встановити хоча б реле напруги (розеткове на конкретне обладнання чи модульне на весь дім) або інші рішення. До речі про це можна більш детально прочитати тут або тут.