Опубліковано: 03.10.2018
Автор: Анна О.

Процес облаштування свердловини для приватного будинку технічно простий, якщо слідувати оптимальному алгоритму і для кожної стадії вибирати ефективні рішення. У цій статті я підкажу найбільш перевірені, прості та результативні з можливих.

Узагальнено облаштування свердловини складається з трьох етапів

Для початку перерахую їх, а нижче конкретизую важливі моменти. Отже, основні стадії організації системи домашнього водопостачання зі свердловини у дворі:

  1. Підготовка ями-камери та бурильні роботи;
  2. Встановлення насоса та герметизація свердловини;
  3. Комплектація автоматикою.

1. Підготовка ями для облаштування гирла свердловини

Для початку знадобиться яма – камера, що споруджується над водозабірним каналом нижче рівня землі для легкого доступу та захисту обладнання від замерзання.

Довжина та ширина ями визначаються індивідуально, залежно від розмірів ділянки. Проте обов’язково з урахуванням можливості виконання покладених на неї функцій. Періодично треба буде здійснювати планове та термінове технічне обслуговування системи: чим більша підсумкова площа, тим це зручніше.

А ось визначаючи глибину, враховуйте два пункти:

  • Розміри обладнання, що розташовується всередині: як правило, гідроакумулятор, труби, муфти, крани, загерметизована верхівка свердловини конструкції. Часто для домогосподарств вибирають гідроакумулятор об’ємом понад 100 літрів - висоту може бути понад метр;
  • Глибина промерзання грунту – у наших широтах, навіть у найсуворіші зими вкрай рідко земля промерзає до 1 метра. Викопайте глибше – і додатковий захист камери від промерзання не обов’язковий.

Загальні рекомендації з урахуванням вищесказаного: заглибитися бажано приблизно на 3 метри.

В отриманому просторі поміститься все необхідне, елементи системи водночас не будуть промерзати. Доцільно зміцнити поглиблення бетонними кільцями (найшвидший та доступний спосіб) або цегляною кладкою. На кінцевому етапі робіт яму закривають кришкою, передбачивши люк для легкого доступу та техобслуговування системи.

Практична порада: злегка, на кілька сантиметрів, підніміть обладнання над підлогою камери на випадок можливого підтоплення.

Чи завжди обов’язково робити яму?

Не обов’язково, якщо вам необхідний так званий «літній» некапітальний варіант: достатньо пробурити неглибоку (біля 5м) свердловину у дворі та опустити в неї свердловинний насос. Проте, це доцільно лише для використання в теплий сезон, наприклад, для поливу ділянок, а з настанням холодів насос необхідно дістати до наступної весни.

Якщо ж планується повноцінне водопостачання будинку, а глибина буріння сягає 100–150м, а то і 200 метрів – не відмовляйтеся від першого технічного етапу та робіть усе комплексно.

2. Буріння свердловини, спуск насоса, герметизація

Основну роботу на цій стадії фахівці виконають, спираючись на власний професійний досвід, проте варто розібратися в низці важливих питань самостійно.

На скільки метрів заглиблюватися?

Питання неоднозначне і для кожного об’єкта вирішується в приватному порядку. Головне завдання – дістатися до води. Але в наших географічних широтах найчастіше кілька водоносних шарів, вибирайте будь-який. У більшості випадків працює правило: чим глибше під землю, тим чистіша вода.

Усе тому, що проходячи зверху вниз через грунт, вона ідеально та природним чином фільтрується, з кожним метром стаючи чистішою. Проте є й інша істина: чим глибша свердловина, тим дорожчою вона буде через складність робіт та потужність обладнання. Вирішувати вам. А від нього вже залежить підбір необхідного інструментарію та техніки.

Що головне у виборі свердловинного насоса?

Перше правило: орієнтуватися на фактичну глибину підняття. Доведеться також додати хороший запас: наприклад, для свердловини 80м вибрати модель, розраховану на 150м.

Другий за важливістю критерій - продуктивність (вказується в л/год). Чому другий? Усе просто: високопродуктивна, але з удвічі меншою, ніж потрібно, глибиною підйому модель просто не подужає «доставку» води в дім. Причому зовні різні за продуктивністю побутові свердловинні моделі в межах однієї серії розрізняються довжиною, а ось діаметр здебільшого стандартний, 100мм.

Моя порада: якщо є можливість, вибирайте трифазний насос. Він, по-перше, економніший та продуктивніший за однофазний, по-друге, має в десятки разів більший вибір автоматики (про неї ми розповімо нижче).

Що потрібно для успішної установки

Вибирати інструментарій для обладнання свердловини необхідно з урахуванням специфіки застосування. Пройдемося по основних пунктах.

Страхувальний трос

Матеріал: ідеально підійде нержавійка довговічний (запросто провисить і сотню років) і надійний варіант. Але й далеко не найдешевший. Дешевше обійдеться трос у ПВХ оболонці – тут враховуйте, що від дії вологого середовища оболонка поступово деформується та розтріскується, тому через 10–15 років доведеться замінити.

Уважно поставтеся до вантажопідйомності троса – не можна допустити, щоби дорогий насос відірвався і впав на дно (а таке трапляється). Враховуйте загальну вагу вантажу: враховуйте також вагу труби та води (!) по всій довжині.

У верхній частині корпусу насоса зазвичай передбачені вушка, через які протягується трос і фіксується з допомогою металевого затискача. Кінець троса у ПВХ треба загерметизувати, щоби запобігати потраплянню води.

Кабель – допускається лише спеціальний водостійкий

Економваріант - вітчизняний глибинний ВПП. Майте на увазі, що його не дуже люблять фахівці, що займаються облаштуванням свердловин: кабель одножильний, тому вимагає доволі тривалого та складного підключення та ізолювання. Або німецький варіант - кабель із гумовою ізоляцією H07RN-F (4-х жильний для однофазних насосів або 5-ти жильний для трифазних), він значно простіший та практичніший.

Труби: міцність залежить від глибини

Підійде звичайна чорна труба із синьою смужкою з поліетилену низького тиску (ПНТ). Тут головне враховувати, що з зануренням на глибину тиск посилюється, як і ризик деформації. Тому характеристики міцності варіюються. Умовні рекомендації щодо вибору: для невеликої глибини рівня колодязя вистачить 6атм, для 100м – 10атм, понад 100м – 16атм і більше.

Труба до насоса приєднується з допомогою муфти (підійде звичайна пластикова або міцніша латунна), саме з’єднання потрібно якісно ущільнити.

Опускати НЕ до самого дна

І технологія, і логіка диктують: обов’язково залишайте мінімум 1м проміжку, а краще пару-трійку метрів. Ця відстань потрібна для того, щоби не забивати обладнання мулом і піском із дна свердловини (хоча, як правило, у нижній частині корпусу насоса стоять фільтри).

Повна герметизація

Піклуючись про чистоту та якість видобутої води, запобігати потраплянню у свердловину сторонніх предметів і речовин. Для цього застосовують герметичний оголовок, що встановлюється в підготовленій ямі-камері.

3. Комплектація насоса необхідною автоматикою

Йтиметься про те, як домогтися безперебійної та плавною подачі води, а забезпечення оптимального режиму роботи системи водопостачання.

Одна справа – здобути воду з надр та підняти на поверхню, інша – забезпечити якість, надійність і безперервність доставки до користувачів. Систему автономного водопостачання доведеться вдосконалити додатковим обладнанням.

Технічно можливі два шляхи: поставити гідроакумулятор або частотний перетворювач. Що вибрати?

Для нелінійного споживання краще гідроакумулятор

  • У яких випадках актуальний гідроакумулятор?
  • Для домогосподарств, де споживання води носить не постійний, а періодичний характер. Що і відбувається практично у всіх сім’ях, що проживають у приватному будинку, де крани відкриті вранці та ввечері, а вдень вода зазвичай незатребувана, позаяк усі на роботі або навчаються.
  • Які проблеми вирішує?
  • Насамперед це накопичувач води. Чим більше води вже витрачено, тим нижчий тиск у баку гідроакумулятора. У разі спустошення ємності на насос подається команда вмикання та довантаження наступної порції. Це як мінімум виключає необхідність постійного вмикання та вимикання насоса, що значно подовжує тривалість експлуатації.

Важливе завдання – підтримка стабільного тиску в системі водопостачання. Насамперед комфортного для користувачів, а також для трубопроводу, позаяк запобігає появі гідроударів.

І ще одна цінна в умовах можливого форс-мажору функція – у баку зберігається запас води для першочергових потреб сім’ї на випадок проблем з електропостачанням.

Альтернатива за постійного споживання

  • Це частотний перетворювач, а в яких ситуаціях він актуальний??
  • Якщо споживання води відбувається постійно впродовж усього дня. Наприклад, у таун-хаусі на кілька сімей і єдиною свердловиною на всіх, де протягом усього дня хтось користується водою.
  • Які проблеми вирішує?
  • Насамперед збільшується термін служби насоса, щонайменше на 30–35 %. Крім того, будуть менші рахунки за електроенергію, оскільки вода витрачається максимально раціонально.

Усе тому, що потужність електродвигуна підлаштовується під фактичні потреби користувача. Потрібно більше води (душ, посуд, прання одночасно) – оберти пропорційно зростають, менше – знижуються. Тому система водопостачання отримує відразу кілька бонусів: потужність насоса практично не досягає максимальних значень, двигун працює постійно, але плавно й не на знос, тиск води вирівнюється, рівномірний напір у кожній точці водозабору.

Коли й навіщо потрібен пристрій плавного пуску?

Взагалі плавний пуск потрібен в автономній системі водопостачання в будь-якому випадку. Відсутність пристрою плавного пуску - це щонайменше побутовий дискомфорт: лише за один прийом душу ви можете помітити, що спочатку напір сильний, потім знижується, а згодом знову раптово вдаряє сильним струменем. З плавним пуском скачки напору підуть у минуле.

Незамінний плавний пуск у системах з автономним резервним джерелом живлення – на кшталт - електрогенератора чи сонячних панелей.

Наприклад, у свердловині встановлений насос потужністю 1 кВт. Генератор такої потужності не впорається з пусковими струмами й у момент запуску просто згорить. Вихід: встановити пристрій плавного пуску. Він захищає генератор від перевантажень, завдяки тому, що електродвигун під час плавного запуску споживає номінальну потужність уже зі старту.

Чому просто не обзавестися генератором більшої потужності? На 3кВт, щоби той впорався з пусковими струмами електродвигуна насоса? Подивіться на різницю в ціні: 1кВт модель обійдеться втричі дешевше. Тому з допомогою плавного пуску ви непогано заощадите на резервному електропостачанні.

Плюс, ви значно збільшите тривалість служби електродвигуна самого насоса..

Як мінімум удвічі, позаяк він працює в оптимальному режимі й менше зношується. Тобто, пристрій плавного пуску – інвестиція, завдяки якій дороге обладнання пропрацює довше.

Який пристрій плавного пуску вибрати: серед товарів зарекомендувала себе серія ATS01 від Schneider Electric (100 % європейська якість) та вітчизняний NIK (що майже втричі дешевший).

Так, NiK MSS-01 на 3 кВт підійде для більшості побутових свердловинних насосів.

Ще раз акцентую: якщо у вас уже встановлений частотник, він повністю дублює функції пристрою плавного пуску й навіть перевершує його функціонально. А ось для систем водопостачання з гідроакумулятором пристрій плавного запуску двигуна незамінний. Недоцільно комплектувати гідроакумулятор частотником, застосовуючи більш дороге та функціональне обладнання лише для плавного запуску.

Варіанти для різних бюджетів

Європейські виробники пропонують серед іншого асортименту преміумсерії глибинних насосів з уже вбудованою автоматикою – наприклад, лінійка SQ від Grundfos.

Проте самостійно доукомплектувати насос автоматикою простіше та в кілька разів дешевше – хороший варіант для дбайливих господарів.

Отже: що потрібно обов’язково контролювати під час обладнання свердловини?

Хочете, щоб автономне домашнє водопостачання працювало, «як годинник»? Довірте роботи професіоналам, але не пускайте весь процес спорудження свердловини на самоплив..

Беріть під власний контроль головні моменти:

  • Вибирайте надійні елементи для спуску та монтажу насоса у свердловині – чим більша глибина, тим важливіша міцність тросу і труб, а кабель вибирайте виключно глибинний, а не звичайний;
  • Якісно підготуйте яму потрібного розміру над водозабірним каналом, де будуть розташовані елементи системи, серед яких оголовок для герметизації свердловини;
  • Подбайте про стабільний тиск у трубах. Для середньостатистичної сім’ї, де споживання води має непостійний характер, а крани відкриваються час від часу, придбайте гідроакумулятор об’ємом приблизно 200 літрів плюс укомплектуйте систему пристроєм плавного пуску електродвигун. Якщо ж вода споживається в різних обсягах, але постійно, доцільно встановити частотний перетворювач. Автоматика зробить водопостачання комфортнішим, і до того ж значно подовжить термін служби дорогого устаткування та помітно знизить витрати електроенергії.

Якщо у вас залишилися питання, наші фахівці готові проконсультувати та поділитися практичними напрацюваннями, а також підібрати оптимальне електрообладнання для системи водопостачання з огляду на ваші побажання та бюджет.