Популярні варіанти схем керування освітленням із кількох місць

• Класична схема монтажу
• Монтаж із двома перемикачами
• Керування з трьох точок
• Керування двома групами з різних місць
• Де зручно застосовувати такі схеми?
• Хороша альтернатива
• Особливості та відмінності монтажу
• Економія електрики та зручність за ті самі гроші
• Яке освітлення обійдеться дешевше?

Практично в кожному під’їзді багатоповерхівки можна зустріти прохідний вимикач (далі в тексті ПВ). Протягом тривалого часу йому не було альтернативи, через що він дотепер масово використовується, тому питання його встановлення не втрачає актуальності.

За конструкцією він відрізняється від звичайного, оскільки схема зроблена так, щоби не розривати живлення, а перемикати на паралельну лінію. Після кожного перемикання на одній із точок ланцюг буде замикатися або розмикатися.

Схема підключення прохідного вимикача

Класична схема монтажу

Схема керування освітленням із двох місць

Схема керування освітленням із трьох місць

Проте, як би не вихваляли цю технологію електрики старого гарту, вона все ж має низку недоліків:

• Висока вартість матеріалів через використання провідників із великим перетином, та і прохідні вимикачі коштують дорожче за звичайні;
• Складність підключення, оскільки в розподільну коробку вводиться цілий пучок провідникових жил, які не кожен електрик може правильно з’єднати (на практиці, навіть досвідчені фахівці користуються схемою з інтернету). З огляду на складність, робота електрика буде недешевою;
• Необхідне прокладання додаткової проводки;
• Обмежена кількість точок керування. Максимально можна підключити тільки три перемикачі в один ланцюг, один із яких буде перехресним (це дуже добре видно на зображенні).

Монтаж із двома перемикачами

Принцип роботи ПВ

Відмінність прохідних вимикачів у тому, що вони мають три контакти, а не два, як звичайні, отже, для підключення знадобиться трижильний кабель. Послідовність дій:

1. Вводимо в розподільчу коробку живлення від щита та освітлення (по дві жили);
2. З’єднуємо фазу з входом першого ПВ;
3. Два вихідних дроти з’єднуємо з відповідними контактами другого;
4. Вільний вхідний контакт виводимо на світильник;
5. Нуль з’єднуємо напряму з освітленням.

У цьому випадку важливо правильно підібрати переріз. Підбір робиться з огляду на сумарну потужність світильників. Найтонший із провідників має витримувати максимальне навантаження на мережу.

Для зручності та надійності з’єднань рекомендуємо використовувати самозатискні клемники. Таке з’єднання значно безпечніше, ніж скручування.

Керування світильником із трьох точок

Для цього додатково знадобиться перехресний вимикач. У ньому є вже не три, а чотири контакти – два на вході та дві на виході, тому підключати необхідно чотирижильним кабелем. У цьому випадку алгоритм дій аналогічний:

1. Проводимо живлення та шнур від світильника;
2. Як і в попередньому прикладі, з’єднуємо фазу з контактом першого ПВ;
3. Вихідні дроти з’єднуємо з виходами перехресного вимикача;
4. Протилежні контакти перехресного підключаємо до вихідних другого прохідного;
5. Вільне вхідне з’єднання підключаємо до освітлення;
6. Нуль підводимо безпосередньо до освітлення.

Керування двома групами освітлювальних приладів із різних місць

 

Схема подвійного двоклавішного вимикача

Іноді бувають ситуації, коли необхідно керувати декількома світильниками з різних точок. Наприклад, якщо в коридорі є дві групи різної потужності або якщо в кімнаті встановлена люстра на дві групи лампочок, і для зручності було б добре керувати ними з різних місць.

Для цього й був створений спеціальний двокнопочний перехресний вимикач. За конструкцією це дві незалежні кнопки в одному корпусі.

Якщо уважно подивитися на схему, то нескладно зрозуміти, що принцип підключення аналогічний, але тут на кожну групу йде власна лінія живлення. Простіше кажучи, це два незалежні прохідні ланцюги із загальною нейтраллю, де кожен ланцюг відповідає за окрему групу.

На схемі видно, що вихідні контакти першої кнопки одного ПВ з’єднані з аналогічними другого, за таким же принципом підключена і друга кнопка. З огляду на це, монтаж потрібно здійснювати, дотримуючись класичного алгоритму з двома прохідними перемикачами. Спочатку підключаємо першу групу, а потім – другу.

Де зручно застосовувати такі схеми?

Обидва вищеописані методи є універсальними й застосовуються повсюдно. Найпоширеніші приклади їх застосування:

• Для освітлення сходів – у багатоповерхових будинках це досить поширене рішення. Ви заходите в під’їзд, вмикаєте світло й після підйому вгору відразу його вимикаєте. На сходовій клітці триповерхового будинку для зручності можна поставити окремий перемикач на кожному поверсі;
• Для спальні – якщо встановити один на вході, а другий біля ліжка, то буде дуже зручно вимикати світло перед сном, не вилазячи з ліжка;
• У коридорі – навіть у невеликому квартирному коридорчику можна поставити пару вимикачів на різних кінцях. Це зробить освітлення зручнішим, адже не потрібно буде ходити з одного кінця в інший, щоби вимкнути світло.

Це далеко не повний список, адже крім побутового застосування, їх часто встановлюють у гуртожитках коридорного типу, будівлях адміністративного або промислового призначення. Та попри таку популярність, є значно простіший та дешевший варіант, як зробити керування освітленням із різних місць.

Імпульсне реле, як хороша альтернатива

Є чудовий спосіб уникнути недоліків вищезазначеного підключення – з допомогою імпульсного реле. Працює воно за простим принципом: вмикання та вимикання повторюється циклічно за кожного імпульсу, що надходить від спеціальних кнопкових вимикачів без фіксації клавіш («дзвінкового типу»). Пристрій реагує на імпульс (як під час дверного дзвінку): одне натискання – світло увімкнулось, повторне – вимкнулось.

За конструкцією бувають пристрої з модульним виконанням (в щиток) і для настінного кріплення. Особливістю даної системи є те, що кожен перемикач приєднується та працює незалежно від інших.

Можна виділити цілу низку переваг:

• Невисока вартість обладнання;
• Щоби підвести «кнопку» потрібна тонка жила найменшого перетину (вистачить навіть 0,5мм²), вона дешева та дуже легко прокладається;
• Значно менша довжина проводки;
• Просте підключення, що можна зробити навіть без розподільної коробки;
• Для автоматизації можна підключити додаткове обладнання, наприклад, реле часу або датчики руху;
• Гнучкість розширення мережі;
• У випадку поломки одного з «дзвінків» уся система продовжить працювати.

Особливості та відмінності монтажу

Для зручності можна використати фазні та нульові шини (як показано на схемі) або з’єднати жили в розподільній коробці – принципової різниці немає. У цьому випадку дозволяється навіть пряме підключення до контактних клем модульного корпусу.

Схема дуже проста, реалізується вона за таким алгоритмом:

1. Фазний і нульовий кабелі на введенні підключаємо до відповідних шин (Х1 й нульова);
2. До фазної шини (Х1) проводимо вхідні контакти вимикачів і з’єднуємо її з верхньою клемою модуля;
3. Вихідні контакти «дзвінків» підводимо до другої фазної шини (Х2) та підключаємо до неї А1;
4. До нульової шини підводимо освітлення й нуль на А2;
5. Підводимо фазний контакт світильника до нижньої клеми.

Враховуйте, що деякі моделі з механічною «начинкою» можуть некоректно спрацьовувати у випадку горизонтальної установки. На відміну від них, електричні можна встановлювати в будь-якому положенні.

Економія електроенергії та зручність за ті самі гроші

Для більшої економії можна придбати імпульсне реле з таймером. Воно дозволяє виставити оптимальну затримку часу на вимикання, щоб освітлення не працювало марно. Так ви зможете включити світло з будь-якого місця та не турбуватися про його вимкнення, оскільки це станеться автоматично. Це корисно, якщо деякі користувачі забувають вимикати за собою світло.

Дана модифікація підключається до мережі дуже просто, не потрібно особливих навичок і спеціальних інструментів. Середні ціни на моделі з таймером майже не відрізняються від класичних аналогів.

Проте, цей варіант підходить не всім. Наприклад, для сходового освітлення з першого до четвертого поверху: комусь потрібно буде піднятися на другий поверх, що займе менше ніж хвилину, а вантажники нестимуть шафу на четвертий понад 10 хвилин, і світло буде гаснути кожні 3–4 хвилини, що буде не дуже зручно. Тому, під час вибору враховуйте індивідуальні умови.

Яке освітлення обійдеться дешевше?

Для об’єктивності розрахунків візьмемо одне й те ж приміщення, у якому потрібно зробити три точки вмикання. Нехай, це буде коридор звичайної трикімнатної квартири. І так, для класичного варіанту нам знадобиться:

Устаткування	Ціна в «АксіомПлюс»	Кількість	Повна вартість, грн
Кабель ПВС 3×1,5 (ЗЗЦМ)	16 грн/м	25 м	400
Кабель ВВГнг 4х1,5 (ЗЗЦМ)	22 грн/м	5 м	110
Розподільна коробка (85х85х37) IP55 12-провідникова	25 грн	1 шт.	25
Прохідний одноклавішний ВП01-02-0-ББ Bolero, IEK	60 грн	2 шт.	120
Перехресний перемикач кремовий Carmen	72 грн	1 шт.	72
Клема 2-провідникова WAGO 222-412 з натискними важелями	7 грн	7 шт.	47

Загальна вартість усього обладнання:

400 грн + 110 грн + 25 грн + 120 грн + 72 грн + 47 грн = 774 грн.

Тепер зробимо розрахунок альтернативного варіанту:

Устаткування	Ціна в «АксіомПлюс»	Кількість	Повна вартість, грн
Шнур ШВВП 2х0,5 (ЗЗЦМ)	4 грн/м	20 м	80
Імпульсне реле EPN510 (230В/16А 1НО), Hager	290 грн	1 шт.	290
1-клавішний кнопковий ВК01-14-0-ББ Bolero, IEK	48 грн	3 шт.	144
Клема 5-провідникова WAGO 222-415 з натискними важелями	14 грн	3 шт.	42
Клема 3-провідникова WAGO 221-413 з натискними важелями	9 грн	1 шт.	9

У такому випадку загальні витрати складуть:

80 грн + 290 грн + 144 грн + 42 грн + 9 грн = 565 грн.

Загалом ви заощадите:

774 грн - 565 грн = 209 грн.

У розрахунок не була включена вартість монтажних робіт, що в другому випадку точно обійдеться дешевше з таких причин:

1. Не потрібно встановлювати розподільчу коробку;
2. Не потрібно робити складну розводку проводів;
3. Довжина проводки значно менша.

Цей приклад підтверджує переваги застосування імпульсного реле для прохідного освітлення. Незважаючи на те, що ПВ досі масово використовуються, вони вже морально застаріли, томі під час будівництва чи капітального ремонту все більше людей віддають перевагу більш інноваційному методу.