Опубліковано: 23.01.2020
Автор: Владислав С.

Електромобілі здебільшого комплектуються заводськими зарядками для звичайних розеток типу Schuko із зарядним кабелем Type1/Type2 потужністю біля 2–3 кВт.

Під час підключення до 230В зовнішній зарядний пристрій тестує мережу на безпеку — перевіряє цілий список параметрів, включно із заземленням. Зарядний модуль, встановлений в електромобілі, перетворює змінний струм у постійний, яким заряджає акумуляторну батарею електромобіля.

Штатні зарядки подають чітко визначену та незмінну силу струму (зазвичай 10–12А, що еквівалентно потужності 2,5–2,7кВт), а зарядні пристрої з функцією регулювання швидкості зарядки потужності мають дещо вищу ціну та продаються окремо.

Не до всіх власників заводська зарядка доїжджає зі США (здебільшого саме з цієї країни електромобілі потрапляють до нас в Україну). Ті власники, до кого вона доїхала, іноді самі перепродують, щоби замість заводської взяти нестандартну більшої потужності. Ціна переносної зарядки із широким функціоналом починається від $500..

Китайський зарядний блок краще заводського?

Перевага нестандартних зарядок над штатними в додаткових функціях, а саме:

  • Можливість зарядки без заземлення (в екстреній ситуації може виручити, але не радимо цього робити, нижче про це ще буде згадуватися);
  • Налаштування зарядки за часом/потужністю (щоправда, тільки в преміальних моделей);
  • Облік спожитої електроенергії;
  • Можливість регулювання потужності (в обмеженому діапазоні, переважно з кроком 0,2кВт) у більшу чи меншу сторону — теж прерогатива дорогих моделей;
  • Wi-Fi модуль для відстеження параметрів через смартфон.

Багато з перерахованих вище функцій опціональні, тому є не в кожній китайській зарядці, але всі вони досить корисні. Особливо, що стосується регулювання потужності та функції таймера.

Власники здебільшого використовують зарядку як?: приїхав із роботи, поставив на зарядку, вранці зняв і поїхав.

Для збереження експлуатаційних показників батареї є сенс виставити мінімальну можливу потужність, у «повільному» режимі машина однаково повністю зарядиться за 6–12 годин, навіть від побутової мережі.

Незалежно від того, яку зарядку ви використовуєте (заводську чи куплену) у разі прямого підключення до 230В, мережа має бути підготовлена та захищена.

Як вдома обладнати місце зарядки електромобіля

У наших реаліях найпопулярніший варіант — зібрати щиток із хорошою розеткою та «кинути шматок нової проводки» в гараж. Це набагато дешевше, ніж купувати стаціонарну станцію.

Деякі автовласники заряджаються так роками, але через те, що це кустарна система підзарядки, з нею нерідко виникають проблеми. Один із найпоширеніших випадків, коли бортова система відмовляється приймати неякісний заряд.

Чому електромобіль не заряджається від домашньої розетки?

Найчастіше це відбувається через погане заземлення або його відсутність. Заводська зарядка не працюватиме, поки «не побачить» заземлення та не проведе тестування. Деякі в аварійному режимі заряджають і без заземлення, але це може бути небезпечно. Якщо трапиться витік струму, дуже велика ймовірність електричного травмування або виникнення пожежі.

Тривалість служби контуру заземлення не такий великий, як більшість звикли уявляти, усього 5–15 років. В особливо вологих чорноземах він може буквально розсипатися від корозії й за 2–3 роки.

Перед монтажем пункту підзарядки потрібно протестувати працездатність змонтованого контуру — виміряти опір. Можна викликати фахівців. Ця послуга коштує порівняно недорого, тому краще обійтися без «кустарних лайфхаків», особливо якщо не маєте достатніх навичок.

Не нехтуйте правилами безпеки! Пам’ятайте, що через необережне поводження 230В може дуже серйозно травмувати.

Навіть якщо заряд від старої розетки пішов із першого разу, не поспішайте радіти. У гіршому випадку він спалить її (що буває досить часто), у кращому — замість 2,7квт, буде брати не більш ніж 1,5 кВт.

Що робити, якщо повільна зарядка?

Стандартна якісна розетка типу Schuko може пропускати до 16А (3,7кВт), але з часом проводка застаріває, з’являється корозія провідників, збільшується опір, через що частина електроенергії витрачається на нагрівання, а не на передачу. Навіть нова, випущена за ГОСТом, побутова розетка безпечно пропускає струм 16А хіба що в лабораторних умовах.

Для виготовлення максі-бюджетних китайських аналогів у складі струмопровідних елементів мідь часто замінюється дешевшою сталлю або латунню. Опір у цих металів вище, через що вони дужче нагріваються. Корпус часто плавиться вже за 12–14А, незважаючи на те, що заявлений номінальний струм 16А!

Часто проблема може бути й у кабелі. Варіанти два — або він старий, або новий, але усічений. Іноді виробник навмисне занижує перетин, щоби знизити собівартість виробництва, тому це поширена проблема серед дуже дешевих кабелів.

Якщо поставити якісну розетку, але дешеву проводку (або навпаки), електромобіль швидше заряджатися не стане, тому що мережева потужність обмежена пропускною здатністю найслабшої ланки. Потрібно відразу вибирати нормальний кабель и хорошу німецьку розетку, бажано в корпусі на DIN-рейку, щоби можна було встановити в щиток і закривати дверцятами.

Як вибрати тип і довжину кабелю для пункту зарядки?

Для лінії на 16А оптимально підійде трьохдротовий ПВС 1,5 мм². Але, щоби перестрахуватися від усіченого дроту, краще вибирати із середнього чи дорогого цінового сегменту. Якщо дешевий, тоді краще взяти з запасом ПВС 2,5мм² - для 16А цього цілком достатньо, навіть якщо занижений перетин.

Вагоме значення має відстань між вступним і гаражним щитками, тому що з протяжністю лінії збільшуються втрати. Для 10–15м підійде перетин 1,5 мм², але якщо довжина 30–50м, краще прокласти 2,5 мм². У діапазоні довжини 15–30м можна прокладати 1,5 мм², але кабель має бути якісним або щонайменше з перетином 2,5мм².

Прокладати кабель краще в землі в спеціальній подвійній гофротрубі з ПВХ для захисту від тиску грунту, гострих каменів, вологи та гризунів. На ній теж не варто дуже заощаджувати, низькоякісна труба може втратити міцність і герметичність, потім почне пропускати вологу. Всередині буде накопичуватися конденсат, а взимку він може ще й замерзати, що скоротить тривалість служби проводки й може навіть спричинити коротке замикання.

Якщо відсутній гараж, й автомобіль ночує у дворі під навісом, тоді ймовірно знадобиться подовжувач із заземленням. Кількість гнізд не має значення, тут важливіше враховувати допустиме навантаження. Чим більше — тим краще.

Майте на увазі, що подовжувач зазвичай розрахований на меншу потужність, ніж розетка. У найдешевших це 1,3кВт. Якщо перевищити цей поріг, пластик почне плавитися й може навіть спровокувати пожежу. Краще вибрати значення допустимого навантаження понад 3,3кВт.

У будь-якому випадку важливо передбачити захист від вологи. Навіть, якщо авто припарковане під навісом, вночі випадає роса, тому потрібен хоча б мінімальний вологозахист — IP44 чи й вище. Для встановлення на вулиці знадобиться має бути високий рівень захисту оболонки — щонайменше IP65, а краще IP67.

Якщо використовувати подовжувач без гумових кришок, що щільно закривають гнізда, то його колодку можна покласти у водонепроникний бокс, такий як E.next e.box.fsh.01.

У будь-якому випадку захист від аварій у мережі має бути, тому важливо правильно підібрати комплектуючу електротехніку.

З яких комплектуючих складати щиток

«Начинку» можна умовно розділити на дві групи: захист мережі та прилади обліку. До других можна віднести технічні лічильники на DIN-рейку nf модульні амперметри, необхідні для контролю потужності та витрат електрики. Проте це вже функціональна частина (до неї ми ще повернемося), вона комплектується за бажанням, а ось захист мережі — обов’язковий.

Захист зарядки електромобіля від аварій у мережі

Обов’язковий захист від надструмів (короткого замикання) та витоку. Потрібно встановити автоматичний вимикач або дифавтомат, як альтернативний варіант, що об’єднує в собі обидва захисти. Різниця в ціні невелика, але буде займати менше місця.

Номінальний струм дифавтомата підбирається за навантаженням, у цьому випадку оптимально підійде 16А. Якщо замість «дифа» встановлювати автомат і ПЗВ, то номінал другого обов’язково повинен бути на 1–2 позиції вище автомата, тобто, підійде ПВЗ на 20А або більше. Це потрібно, щоб у разі перевантаження автомат спрацював раніше, ніж «згорить» ПЗВ.

Головне, не перестаратися з номіналом автомата, оскільки від нього залежить точність спрацьовування на перевантаження.

Процес зарядки електромобіля відбувається без пускових струмів і затримка перед спрацьовуванням не потрібна, тому характеристику розчеплення по надструми можна взяти класу «B» або «C». Ставити «D» з великою затримкою немає ніякого сенсу. Ми раніше вже писали про вибір і розрахунок автоматичних вимикачів.

Струм витоку має бути 30мА, що оптимально для захисту від удару струмом та від пожежі. Витоки виникають навіть у новій проводці, але вони дуже маленькі та непомітні, тим паче, що довжина кабелю маленька. Витік понад 30мА в цьому випадку може виникнути тільки через аварію.

Крім дифавтомата, потрібно поставити ПЗІП (розрядник) для захисту від імпульсного струму, спровокованого влучанням блискавки в ЛЕП у радіусі до 1,5км. У цьому випадку знадобиться другий клас захисту («С» або «С+D»), що знімає розрядний струм у діапазоні від 15кА до 40 кА.

Для більшої впевненості можна додатково поставити і «D» (не плутайте з характеристикою розчеплення автомата), гірше не буде, але в такому разі потрібно, щоби розрядники з’єднувалися провідником довжиною не менше 10м, інакше третій клас захисту не спрацює й буде марним.

Щоби вибрати виробника, орієнтуйтеся на власний бюджет. Тут діє правило: чим дорожче — тим надійніше, тому занадто «дешевий Китай» краще не брати.

Для хорошого якісного захисту краще вибирати між європейських брендів: Hager, ABB, Legrand, Schneider Electric, Schrack Technik або ETI. Випускаються переважно в Європі та головно для країн ЄС.

Вартість у «європейців» відповідає якості, тому є сенс переплатити. Якщо бюджет обмежений, можна взяти IEK — випускається в Китаї, але досить якісний. Дуже популярний бренд у Східній Європі та СНД.

Визначившись із захисною частиною, додамо функціональність — поставимо прилади обліку.

Лічильник & амперметр — не обов’язково, але бажано

Оптимально підійде одномодульний технічний лічильник, такі випускає SEZ (Словаччина) - HRN 111L и F&F (Польща) - ЛЕ-01Д.

Деякі моделі підтримують передачу даних, а витрати електрики можна відстежувати зі смартфона.

Через те, що лічильник розрахований на внутрішній облік, він не вимагає ні пломбування, ні обліку в РЕМ. З його допомогою можна відстежувати та контролювати витрати електроенергії на електромобіль.

Заради власного інтересу можете порівняти витрати на електрику та середні витрати на бензин власників автомобілів із ДВС.

Є сенс поставити також амперметр для відображення напруги та сили струму, що дозволяє стежити за параметрами мережі в реальному часі. Ці показники допомагають вчасно відстежувати неполадки. Наприклад, різкий спад базової потужності зарядки може свідчити про пошкодження проводки.
Хороші та надійні амперметри випускає DigiTOP, є й дешевші аналоги - «Рубіж». За ціною порівняно дешеві, але досить точно відстежують потужність.

Власники часто встановлюють таку електротехніку й більшість розуміє навіщо. Через незнання можна витратити кошти на зовсім непотрібні релейні пристрої. Розглянемо більш детально.

Непотрібні пристрої в щитку

Водії часто викладають на YouTube відеоролики, де наголошують на нібито обов’язковому реле напруги. Але не будемо вірити рекламі, а подивимося на речі тверезо. Те що коливання напруги шкідливе та навіть убивче для побутової техніки — сумніві немає, але на електромобіль вони ніяк не впливають. Під капотом встановлений потужний трансформатор, що перетворює змінний струм у постійний для підзарядки АКБ, і йому байдуже коливання напруги (в розумних межах).

На підтвердження цього можна сказати, що «електрички» здебільшого були завезені в Україну зі Сполучених Штатів Америки, де в мережі змінний струм 110В, а не 230В, як у нас. Після транспортування через океан рідний зарядний кабель лише переробляється з американської вилки на Schuko, нічого більше в конструкції не змінюється. Американський електромобіль роками чудово заряджає від 230В, оскільки бортові зарядні модулі розраховані здебільшого на величезні діапазони напруги біля 100–300В.

Якщо виставити неправильні налаштування, то реле напруги взагалі може стати проблемою.

Гаражі зазвичай розташовані в приватному секторі, де іноді трапляються перепади напруги через нерівномірний розподіл потужності між фазами. Відхилення в діапазоні 10 % в будь-яку сторону допускаються в принципі.

Якщо виставити занадто вузький діапазон, то подача електрики буде регулярно блокуватися реле, що призведе до уповільнення процесу зарядки. Банально, включив сусід зварювальний апарат, напруга знизилася й автомобіль перестав заряджатися.

Деякі автовласники радять ставити реле потужності, щоб обмежити мережу. Воно не дає навантаженню вирости до небезпечної межі, коли почне плавитись ізоляція. Проте на практиці це тільки створює перешкоду, бо через перевищення заданого порогу реле просто вимикатиме живлення, що ніяк не допоможе зарядити машину.

Кориснішим буде пріоритетне реле контролю струму. У випадку перевантаження в мережі, воно вимикає другорядні прилади на користь автомобіля.

Також марно ставити таймер. Він може застосовуватися для налаштування зарядки за часом, що корисно для багатотарифного обліку, популярного серед власників електромобілів. Проте майже всі електромобілі підтримують функцію часового контролю.

Перш ніж купувати модульний щиток, потрібно точно продумати, що саме в ньому буде встановлено, щоби правильно вирахувати місткість.

Як вибрати щиток для електромобіля

Для встановлення всередині гаража оптимально підійде пластиковий варіант. Це може бути хоч і сухе, але запилене приміщення, тому мінімальний ступінь захисту оболонки має бути IP31 або IP40 — для гаража з хорошою вентиляцією.

Цей пункт краще не ігнорувати, тому що пил на струмопровідних контактах може бути таким же небезпечним, як і волога. Він утримує тепло, що може спричинити перегрів контактів, як наслідок, оплавлення та загоряння.

У випадку зовнішнього розміщення ризик потрапляння вологи всередину набагато вищий, тому й захист повинен бути щонайменше IP54. Якщо в будинку живуть діти, то краще вибирати модель із дверцятами, що закриваються на ключ.

Також важливо розрахувати місткість. Приблизно можна порахувати кількість модулів залежно від розмірів запланованого обладнання:

Оптимальна місткість - 12 модулів. Якщо в майбутньому ви плануєте встановити додаткове обладнання, додати автоматику для освітлення в гаражі чи дворі, тоді краще відразу взяти «на виріст» щиток на 18 модулів. Проте комплектація — тільки пів справи, тому що не можна експлуатувати таку потужність без нормального заземлення.

Як дешево та швидко зробити заземлення?

В інтернеті безліч роликів, де водії розповідають, як обійти цю проблему. Вони пропонують зробити занулення — з’єднати дріт заземлення з нейтраллю. Бортова система протестує пропускну здатність «фейкової землі» й почне брати електрику з мережі. Але на такій високій потужності проводка буде відчутно нагріватися, і якщо станеться витік струму, ви ризикуєте отримати серйозну травму або може розпочатися пожежа, у результаті гараж згорить разом з автомобілем.

Пам’ятайте, незалежно від того, плануєте ви встановлювати стаціонарну станцію чи збираєтеся заряджати електромобіль безпосередньо від розетки, заземлення однаково має бути робочим.

Як варіант, можна зварити новий контур із металобрухту й закопати під гаражем, але це довго (не факт, що в результаті буде достатній опір, а залізо в чорноземі може згнити за пару років), важко та не так ефективно, як штирове заземлення. Не факт, що контур із металобрухту буде дешевшим, тому що потрібно шукати або купувати сам метал, різати та приварювати шматки, а потім ще копати траншею та закопувати доволі велику саморобну конструкцію.

Краще купити за $100 стандартний комплект заземлення з 4 штирів довжиною 1,5м кожен. Про це я вже розповідав у статті про вибір і монтаж заземлення. На все про все піде максимум пів години часу.

Маючи всі комплектуючі для пункту підзарядки в гаражі, підрахуємо, скільки ж це буде коштувати.

Вартість встановлення та комплектації щитка

Порахуємо проект «з нуля», включно з укомплектованим щитом, заземленням, проводкою та вартістю робіт. Для розрахунків візьмемо середні ціни на товари в нашому магазині.
Розглянемо два варіанти — коли пункт підзарядки буде обладнаний всередині гаража та на вулиці під навісом. Ці два проекти будуть відрізнятися лише щитком, усі інші елементи будуть однаковими, тому з них і почнемо:

Сумарна вартість самої лише «начинки»: 2360грн.
Щоби провести кабель від ВЩ до гаража, знадобиться:

  • 30м ПВС 3х1,5 - рекомендую брати Одескабель, бо це № 1 серед вітчизняних виробників за якістю, при тому, що ціна в нього не настільки висока, щоби ній заощаджувати. За 30-метрову бухту всього лише — 520грн;
  • 25м бухта гофри Ø32мм (під розмір кабелю) — переплачувати за найвищу якість немає сенсу, зійде й економ-варіант, наприклад, Light (DKC) - 150 грн.

Разом із проводкою вийде: 3030 грн.

Варіант перший: з пунктом підзарядки в гаражі

Незалежно від того, де буде розташований пункт для підзарядки — у гаражі чи під навісом, для нього необхідно зробити якісне заземлення, як ми розписували. Купити комплект заземлення, наприклад Zuver Z4.4, можна за 2490грн. Разом уже: 5520 грн.

Для монтажу всередині гаража оптимально підійде один із навісних пластикових щитів на 12 модулів з IP41 або вище. Недорогі, але якісні варіанти можна знайти в асортименті компанії IEK. У такому випадку підійде MKP12-N-12-40-10-L (IEK) - за 150 грн. Виходить вартість монтажу пункту підзарядки в гаражі: 5670 грн.

Варіант другий: з пунктом винесеним на вулицю

Для вулиці краще підійде металевий, ніж пластиковий. У нього міцніша та краще захищена від кліматичного впливу конструкція, а дверцята щільно прилягають до корпусу. Різниця в ціні невелика, наприклад, ЩО-12НГ (Білмакс) зі ступенем захисту оболонки IP54 можна купити всього за 430 грн.

Для комфортної підзарядки на вулиці може знадобитися подовжувач. Важливо, щоби він підтримував високу потужність, а довжину варто підбирати залежно від відстані. Найбільш підходящий варіант - на котушці з проводом 3х1,5мм² і захистом від вологи (вільні гнізда закриваються кришками). Якщо електромобіль постійно ночує у дворі, то швидше за все пункт зарядки буде там же й обладнаний. У такому разі має вистачити 20-метрового УК20 Industrial plus (IEK) - ціна питання 1050 грн

Бюджетніший варіант:

  • Звичайний подовжувач на 5м - ціна залежить від довжини, тому якщо відстань невелика, є сенс переплатити за якість. Хороший німецький ST9435W (Schneider Electric) з IP20 можна купити всього за 470 грн
  • Водонепроникний бокс — необов’язковий, але рекомендований захист від вологи. Він специфічний у своєму роді, але дешевий, наприклад, e.box.fsh.01 IP44 (Enext) продається всього за 60грн. Не підходить для Г-подібної вилку, що варто враховувати!

Щоб обладнати безпечний пункт підзарядки у дворі, потрібно 6480 грн (без урахування вартості робіт)

Деякі «любителі DIY» пропонують піти кустарним шляхом: подовжити сам зарядний кабель, додавши кілька десятків метрів ВВГ-нг кабеля 1,5мм², але він за ціною не відрізняється від подовжувача, тільки зарядка буде не такою зручною та безпечною — провідники вже не цілісні, а з’єднані у двох місцях. Краще цього не робити.

Разом із вартістю робіт

Якщо не робити все самостійно, а найняти монтажників, за роботу (прокладку кабелю та електромонтаж) доведеться заплатити біля 1000 грн. Тоді повна вартість з установкою буде приблизно:

  • Гаражний варіант — 6520 грн;
  • Вуличний варіант (під навісом) — 7480 грн.

Виходить досить вигідно, з огляду на те, що в розрахунки були взяті якісні комплектуючі. Можна добре заощадити на електропроводці та захисній автоматиці, але краще не ризикувати, тому що «заощадження» кількох сотень гривень може скоротити тривалість служби та створити серйозні технічні проблеми.

Підбиваємо підсумки наших розрахунків

Вартість самостійної збірки приблизно дорівнює найдешевшій заводській зарядці з Китаю. Проте з огляду на рівень якості, це той випадок, коли зібрати самостійно — надійніше. Хороша зарядна станція буде коштувати щонайменше 12000грн, але й це ще не все, адже однаково потрібно буде прокладати лінію, ставити автоматику — а це ще додаткові 2500–3000грн.

Тому висновок можна зробити такий — якщо бюджету вистачає, щоби встановити вдома хорошу станцію, то краще так і зробити. Якщо хочете заощадити, то надійніше поставити окремий електрощиток для електромобіля.

Як зібрати стаціонарний зарядний блок для електромобіля

Недолік розетки в тому, що ви або хтось інший може використовувати її не за призначенням, що призведе до спотворення показань лічильника. Тобто не можна буде точно визначити, скільки електрики з’їдає машина за місяць або за рік, а значить і порахувати витрати на «заправку». Крім того, ви все рівно будете залежати від переносного зарядного пристрою, а він може зламатися чи загубитися. Якщо плануєте заряджати електромобіль вдома, краще відразу зібрати повноцінну станцію.

З чого вона складається

Якщо дотримуватися всіх стандартів, щоби зробити «кустарну» зарядку в гаражі, знадобиться цілий список обладнання:

  • Блок керування зарядом або мікроконтролер — відповідає за контроль усього процесу;
  • Контактор — для безпечної комутації високих струмів;
  • Гнучкий кабель із конектором (пістолетом);
  • Мережевий захист (дифавтомат + розрядник);
  • Вимірювальні прилади (електролічильник, амперметр, вольтметр);
  • Тримач пістолета;
  • Щиток, де це все буде акуратно встановлено.

Мікроконтролер взаємодіє з бортовою системою електромобіля через пілот-сигнал. Опціонально до нього можна підключити функціональні модулі (WiFi адаптер, дисплей, розрядники, датчики температури тощо).

Для комутації високих струмів обов’язково має бути встановлений контактор. Згідно з загальноприйнятими вимогами, обов’язково має бути захист від КЗ, перевантаження, імпульсної перенапруги та витоків струму. Вирішити це завдання можна з допомогою ПЗІП і дифавтомату.

Для підключення до порту автомобіля потрібен конектор. Він зазвичай встановлюється зовні щитка, тому для зручного користування можна встановити спеціальний тримач. Його можна без проблем знайти в інтернеті або замовити прямо з Китаю.

Вимірювальне обладнання потрібне тільки для візуального контролю мережевих параметрів і спожитої електрики. Якщо бюджет обмежений, на ньому можна заощадити або не встановлювати взагалі.

У скільки обійдеться економ-варіант

Навіть бюджетна саморобна станція повинна мати хороший мікроконтролер, наприклад, американський OpenEVSE або чеський SimpleEVSE. Брати неякісні китайські аналоги — небезпечно, така збірка може навіть «спалити» інвертор під капотом (а це мінімум $500). Втратите набагато більше, ніж заощадите.

Універсальний контролер типу OpenEVSE v5 Вам обійдеться в $100. З функціональних модулів ми встановимо тільки заводський індикатор режимів і температури Color LED v2 + Temperature за $20, щоби відстежувати робочі режими та помилки.

Конектор для підключення до роз’єму — $50. Крім нього ще потрібно купити 5–7м кабелю (оптимально підійде гнучкий КГ 3х2,5) та тримач, а це ще додатково $30. Контактор (нехай буде VS120-10/230V Elko-Ep), ПЗІП (IEK ОПС1-B 1Р 30/60кА 400B) і захисна автоматика (наприклад, хороший французький дифавтомат Schneider Electric EZ9D34616 1P+N 16A з бюджетної серії Easy9) потягне на $60. Вимірювальне обладнання сюди не включаємо.

У цьому випадку ми розглядаємо модель із максимальним струмом 16А, тому дифавтомат має бути такого ж номіналу, а контактор краще взяти з запасом.

Для встановлення в гаражі оптимально підійде недорогий металевий корпус, як IEK ЩМП-2.3.1-0 36 УХЛ3 250х300х150мм IP31. Якщо плануєте встановлювати на вулиці, візьміть ударостійкий бокс Enext e.plbox.250.330.130.blank або будь-який інший, але важливо, щоби рівень захисту оболонки був не нижчим за IP65, інакше всередину може затекти вода.

За все доведеться заплатити приблизно $260–270. Проблема в тому, що в економ-варіанту відсутня панель керування та додатковий функціонал, немає навіть можливості віддаленого контролю та регулювання потужності. Відверто кажучи, він не дуже зручний для домашнього користування, тому порахуємо альтернативний проект, де буде весь необхідний функціонал.

Комплектуємо функціональну домашню станцію

Для розрахунків візьмемо той же американський мікроконтролер ($100). Додатково можна встановити оригінальний WiFi модуль ($40). З ним можна дистанційно вмикати швидку зарядку або зробити так, щоб акумулятор заряджався повільно, залежно від мережевих навантажень. Така збірка зручна ще й тим, що у випадку досягнення повного заряду прийде повідомлення на телефон.

Замість дешевої плати з LED індикаторами, ми встановимо кольоровий LCD-дисплей ($45), щоби було простіше вводити налаштування та відстежувати важливі технічні параметри.

Конектор із кабелем і тримачем візьмемо найпростіший та найдешевший (разом вийде біля $80), а мережевий захист зберемо на монобренді, наприклад, Hager. Я вибрав саме цього виробника через високу надійності, нехай він — не найдешевший, зате можна бути на 100 % впевненим, що не підведе. Тим паче це один із найпопулярніших брендів захисної автоматики з преміального сегменту, крім того, в Україні можна без проблем купити Hager.

У цієї фірми порівняно недорогі, але надійні контактори. У нашому випадку оптимально підійде ESC125 ($15) або ESC125S ($25), а якщо хочете, щоби спрацьовував безшумно, тоді ERC125S ($30).

З урахуванням норм електробезпеки, збірка включатиме дифавтомат Hager AD866J 16А 1+N ($45) і разрядник Hager SPN115 ($75) зі змінними вставками. Перевага такого ПЗІП у тому, що замінити вставку набагато простіше, ніж знімати корпус з DIN-рейки.

Вимірювальне обладнання доцільно укомплектувати більш бюджетними брендами. Наприклад, лічильник нехай буде HRN 111L ($30) виробництва словацької фірми SEZ, амперметр — китайський DigiTOP АМ-1 ($15), а вольтметр - український ZUBR V3 ($20).

Зібрати всю «начинку» можна в розподільній коробці КМПн 5/16 300х214х120 IP55 ІЕК ($20) чи будь-якій інший, головне щоби була прозора кришка для зручного візуального контролю режиму роботи та струмових параметрів.

Усе разом обійдеться приблизно в $500.

Чи є сенс збирати самостійно, якщо можна купити готове рішення?

Щоб із нуля зібрати якісний блок для підзарядки, потрібно мінімум $500. Навіть якщо припустити, що автоматика та ПЗІП уже встановлені й купувати їх не потрібно, то однаково доведеться інвестувати біля $380.

До 2020р в Україні складно було знайти хорошу зарядку дешевшу $500. Купувати китайську — не варіант, тому що міг згоріти інвертор або бортова електроніка. З цієї причини багато користувачів самостійно її збирали, так можна було заощадити біля $200–250.

У 2020р на ринку з’явилися недорогі та функціональні зарядні пристрої вітчизняного виробництва. Наприклад, EnergyStar преміальної якості з повним функціоналом можна купити за $280, що вже мінімум на $100 дешевше, ніж збирати самостійно. Шкурка вичинки не варта.

 

А ще самостійна збірка — це додаткові ризики:

  • Відсутність гарантії та нормального сервісного обслуговування;
  • Збирати блок керування не просто, навіть з інструкцією — потрібно вміти працювати паяльником та знати який дріт до якого контакту підключається;
  • Людський чинник — неправильне підключення часто призводить до поломки чутливої бортової електроніки;
  • Такі компоненти, як плати та модулі, потрібно замовляти з-за кордону. Доведеться чекати доставку, що може займати від декількох тижнів до декількох місяців.

Простіше та дешевше придбати готову зарядну станцію. У нашому магазині великий вибір моделей переносного та стаціонарного типу від популярних виробників. Перш ніж ознайомитися з асортиментом, можете вивчити наш матеріал про те, як вибрати зарядку. Для новачків також буде корисною інформація про всі можливі варіанти підзарядки електромобіля в Україні.